Ну, дуже глибоке обрізання

15.05.2012

Ну, дуже глибоке обрізанняСергій Степанович і Аделаїда Йосипівна Васильєви жили в Саратові. І, можна сказати, душа в душу. Він ласкаво, хоча і не без підтексту, називав її «мій Адік», вона його «Сергунчік». А потім єдина дочка вийшла заміж за ортодоксального єврея і виїхала на ПМП до Ізраїлю. А через п’ять років, і Васильєви почали збиратися назавжди на землю обітовану.

Причому, глава сім’ї спочатку заперечував, мовляв, тут у мене батько з матір’ю і дід з бабою поховані. Але Йосипівна мовила: вони мертві, а внуки живі. І так виразно подивилася на чоловіка, а коли вона ТАК дивилася, він чомусь згадував стару з казки про старого і золоту рибку. Хоча «Адік» була ще жінкою в самому соку, та й себе старим «Сергунчік» не вважав. Коротше, зібралися і переїхали в місто Шломі, що на кордоні з Ліваном, до дочки.

Все добре і троє онуків такі симпатичні пацанчики (правда, по-російськи, практично ні бум-бум). І тут дружині прийшла в голову думка: Сергунчік, треба і тобі нашу релігію прийняти. Сергій Степанович аж поперхнувся, а потім заревів. Мовляв, та ти, що, мати … Але «Адік» знову ТАК подивилася на нього, що він знітився.

Рік вивчав ідиш, Талмуд і Тору, розмовляв з місцевим рабином. Дозрів. Залишився останній обряд. Обрізання. Запросили у будинок моеля (спеца по цій справі). На торжество зібралося все сімейство. Чи то Сергунчік в момент операції про щось гріховне подумав, чи то рука у моеля здригнулася, але чікнул він не тільки крайню плоть. Кров, крики на ідиш і добірний мат російською. Потерпілого відвезли до Хайфи, зробили операцію. Лікарі обіцяють, що одна з функцій «відрізаного» органу (сечовидільна) скоро відновиться. А от щодо другої поки сумніваються …

Цікаве:

Ведмідь вкрав у американця мішок насіння
«Лабораторія Касперського» виявила новий вірус
Закон «О экстренной медицинской помощи» реальность или…

Ваші думки

Скажіть нам, що ви думаєте...

Ви повинні увійти, щоб залишати коментарі.