Осучаснити Шопена

12.12.2010

Молодим композиторам з України, Польщі, Росії і Білорусі не вдалося «переграти» Фридерика. Але їхній експеримент заслуговує уваги.

Чи любите ви Шопена? Навряд чи знайдеться людина, яка, хоч трохи цікавлячись класичною музикою, ризикнула дати негативну відповідь на це питання. Сьогодні неможливо уявити світову музичну спадщину без його дивовижно гарних творів, що поєднують філософську глибину і мудрість Баха, витонченість і елегантність гармоній Моцарта, патетичний пафос Бетховена і романтичну схвильованість доби, коли жив цей неперевершений композитор.

Його полонези, вальси, мазурки, ноктюрни, етюди, балади, скерцо, прелюдії, сонати, концерти для фортепіано з оркестром і сьогодні хвилюють людські серця. Не дивно, що ще за життя Фридерика Шопена визнали геніальним композитором та піаністом, а оскільки він писав музику тільки для фортепіано, нащадки іменували його «поетом фортепіано».

З часом деякі композитори намагалися зробити переклади його творів для оркестру. Серед вдалих — музика до знаменитого балету «Шопеніана», поставленого на початку XX століття видатним російським балетмейстером Михайлом Фокіним. Саме він звернувся до Олександра Глазунова з проханням оркеструвати окремі п’єси Ф. Шопена для своєї балетної постановки. Талановитий російський композитор здійснив це надзвичайно вдало і вишукано, а балет «Шопеніана» і сьогодні виконують на сценах провідних театрів з величезним успіхом.

Існує чимало інтерпретацій музики Ф. Шопена в різних стилях, зроблених в XX столітті. Деякі з них вдалі і заслуговують на увагу, зокрема й та, яку здійснив для свого оркестру всесвітньо відомий диригент з Франції Поль Моріа.

А в 2010 році, коли світ відзначає 200-річчя з дня народження геніального польського композитора, цікаву спробу творчого переосмислення одного з його найвідоміших творів — «24 прелюдії для фортепіано», провели молоді автори з України, Польщі, Білорусі та Росії. Ідея цього оригінального проекту належить 24-річному київському композитору, випускникові Національної музичної академії України імені Петра Чайковського Олексій Шмурак.

Він запропонував в березні цього року 24 молодим композиторам з чотирьох країн написати для ансамблю з п’яти виконавців інноваційні авторські транскрипції всіх прелюдій Ф. Шопена. Цю ідею підтримав Польський інститут у Києві.

Не всі із запрошених погодилися на цю пропозицію, але колективний композиторський цикл, що поєднує шопенівські драматургію і сучасну калейдоскопічність, шопенівські витонченість і новітню композиційну винахідливість, єдність стилю і задуму видатного польського романтика і полістілічність гри молодих музикантів сучасності, таки створено. «Мені було цікаво брати участь у цьому проекті, — зазначив після концерту 29-річний київський композитор Олексій Войтенко. — Цей оригінальний задум об’єднав творчі зусилля авторів з чотирьох країн, які наочно розкрили особливості власного стилю. А головне — пролунав цілком весь цикл Ф. Шопена, який дуже рідко виконують ».

Перші два концерти незвичайного проекту відбулися у Львові в Малому залі обласної філармонії (28 листопада) і 29 листопада в Тернополі в концертному залі музичного училища імені Соломії Крушельницької. Третій, останній, концерт пройшов 6 грудня в Концертному залі Спілки композиторів України. Серед новинок організації цих концертів була можливість купити карти iTunes Store, а потім використовуючи ці карти придбати квитки. Згідно з ідеєю авторів проекту, концерти у Львові та Тернополі ділилися на два відділення: в першому у виконанні молодого львівського піаніста Данила Саєнка звучав фортепіанний цикл Ф. Шопена «24 прелюдії», а в другому відділенні камерний ансамбль Nostri Temporis грав 24 транскрипції нашого часу цього ж твору. У Києві після оригінального виконання кожної прелюдії звучала сучасна її версія, що дозволяло одразу порівняти оригінал і інтерпретацію. Треба визнати, що більшість авторів занадто захопилася сучасними композиційними нововведеннями, які сильно спотворювали шопенівський твір. Лише деякі з них, в основному автори з Польщі, здійснили це обережно, з належною повагою до оригіналу. На мою думку, жодному з сучасних композиторів так і не вдалося наблизитися до оригіналу, на це здатні тільки дуже талановиті музиканти, а вони, на жаль, з’являються рідко.

Не дивно, що багато слухачів залишали переповнений зал, не дочекавшись кінця першого, а дискусія, яка відбулася після концерту за участю київських композиторів-учасників проекту, музикознавців та шанувальників класичної музики, затягнулася на півтори години. І все ж, незважаючи на всі справедливі зауваження музичних критиків щодо надто сміливого «препарування» шедевра Ф. Шопена і констатацію того факту, що молоді композитори відтворили сучасне життя, не намагаючись поринути в уяві за часів польського класика, учасники дискусії погодилися, що такі транскрипції мають право на існування.

Цікаве:

Google Chrome є популярнішим браузером на землі
В поселке Петриковская на Днепропетровщине создали крупнейший в мире орнаментальную роспись ручной р...
Форекс - місце грошей

Ваші думки

Скажіть нам, що ви думаєте...

Ви повинні увійти, щоб залишати коментарі.